раджин
РА́ДЖИН, а, е.
Належний раджі.
Гарун взяв під руку Саїба і повів його в раджині скарбниці (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)РА́ДЖИН, а, е.
Належний раджі.
Гарун взяв під руку Саїба і повів його в раджині скарбниці (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)