радіння
РАДІ́ННЯ¹, я, с.
1. Дія за знач. раді́ти.
Сашко Птаха поставився до радіння Галі й Шурки дещо скептично: – Що ж тут такого? – сказав він (Ю. Смолич).
2. Те саме, що ра́дість 1.
Кожен прояв життя – чи радіння, чи болю – Я сприймаю, як свій невідійманий скарб (Н. Забіла).
РАДІ́ННЯ², я, с.
Обряд у деяких релігійних сектах, під час якого віруючі надто енергійними рухами тіла доводять себе до екстазу, фанатичної несамовитості.
Словник української мови (СУМ-20)