радіння

I рад`іння-я, с.

1》 Дія за знач. радіти.

2》 Те саме, що радість 1).

3》 Обряд у деяких релігійних сектах, під час якого віруючі надто енергійними рухами тіла доводять себе до екстазу, фанатичної несамовитості.

II р`адіння-я, с., заст.

1》 Дія за знач. радити.

2》 Порада, напучення.

Значення в інших словниках

1. радіння — раді́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. радіння — див. радість  Словник синонімів Вусика
3. радіння — РАДІ́ННЯ¹, я, с. 1. Дія за знач. раді́ти. Сашко Птаха поставився до радіння Галі й Шурки дещо скептично: – Що ж тут такого? – сказав він (Ю. Смолич). 2. Те саме, що ра́дість...  Словник української мови у 20 томах
4. радіння — РА́ДІСТЬ (почуття задоволення, приємність), РА́ДОЩІ мн., РАДІ́ННЯ розм.; УТІ́ХА (ВТІ́ХА), ОТУ́ХА діал. (те, що втішає); ВІДРА́ДА, РОЗРА́ДА розм., ВІДРА́ДОЩІ мн. діал., ВІДРА́ДІСТЬ (ВІДРА́ДНІСТЬ) розм.  Словник синонімів української мови
5. радіння — Раді́ння, -ння (від раді́ти)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. радіння — РАДІ́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. раді́ти. Сашко Птаха поставився до радіння Галі й Шурки дещо скептично: — Що ж тут такого? — сказав він (Смолич, Світанок.., 1953, 451). 2. Те саме, що ра́дість...  Словник української мови в 11 томах
7. радіння — Раді́ння, -ня с. Радованіе, радость. --------------- Радіння, -ня с. Совѣтованіе, совѣтъ. Уже ж я ждала од Бога помочі і од людей радіння.  Словник української мови Грінченка