радіоактивність

РАДІОАКТИ́ВНІСТЬ, ності, ж.

Спонтанний або штучно викликаний розпад атомних ядер деяких хімічних елементів, який супроводжується випромінюванням елементарних частинок: електронів, позитронів і т. ін.

Довільне випускання речовинами променів, що не сприймаються оком, було назване радіоактивністю, а речовини, що випускають ці промені, – радіоактивними речовинами (від латинського слова “радіус” – промінь) (з навч. літ.);

Відкриття радіоактивності дало людині могутній засіб для вивчення внутрішньої будови атома (з наук.-попул. літ.);

Деякі хімічні елементи мають природну радіоактивність – ядра їх атомів можуть довільно розпадатися з утворенням нового елемента і випромінювання (з газ.).

Значення в інших словниках

1. радіоактивність — радіоакти́вність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. радіоактивність — -ності, ж. Самочинний або штучно викликаний розпад атомних ядер деяких хімічних елементів, який супроводжується випромінюванням елементарних частинок: електронів, позитронів і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. радіоактивність — радіоакти́вність (від радіо... і активність) спонтанне (зумовлене внутрішніми причинами) перетворення атомних ядер та елементарних частинок на інші ядра та елементарні частинки.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. радіоактивність — Розпад атомних ядер деяких хіміч. елементів з одночасним випромінюванням альфа-, бета-частинок, а також нейтрино і гамма-променів; буває природна або штучна (викликана бомбардуванням певного ядра, ск.  Універсальний словник-енциклопедія
5. радіоактивність — Радіоакти́вність, -ности, -ності, -ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. радіоактивність — РАДІОАКТИ́ВНІСТЬ, ності, ж. Самочинний або штучно викликаний розпад атомних ядер деяких хімічних елементів, який супроводжується випромінюванням елементарних частинок: електронів, позитронів і т. ін.  Словник української мови в 11 томах