радіобачення

РАДІОБА́ЧЕННЯ, я, с.

Метод, що дозволяє за допомогою радіохвиль візуально спостерігати предмети, не видимі неозброєним оком.

Значення в інших словниках

1. радіобачення — радіоба́чення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. радіобачення — -я, с. Одержання видимого зображення об'єктів за допомогою радіохвиль для вивчення внутрішньої будови об'єктів, непрозорих в оптичному діапазоні хвиль, і спостереження об'єктів, що знаходяться в оптично непрозорому середовищі.  Великий тлумачний словник сучасної мови