радіобачення
радіоба́чення
-я, с.
Одержання видимого зображення об'єктів за допомогою радіохвиль для вивчення внутрішньої будови об'єктів, непрозорих в оптичному діапазоні хвиль, і спостереження об'єктів, що знаходяться в оптично непрозорому середовищі.
Великий тлумачний словник сучасної української мови