радіофон

РАДІОФО́Н, а, ч.

Те саме, що радіотелефо́н.

Значення в інших словниках

1. радіофон — радіофо́н іменник чоловічого роду прилад  Орфографічний словник української мови
2. радіофон — -у, ч. Телефон без проводів, який з'єднує абонента з будь-яким іншим абонентом, що має автоматичний зв'язок з центральним вузлом (включаючи й міжміський зв'язок).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. радіофон — радіофо́н (від радіо... і ...фон) – телефон без проводів, який з’єднує абонента з будь-яким іншим абонентом, що має автоматичний зв’язок з центральним вузлом (включаючи й міжміський зв’язок).  Словник іншомовних слів Мельничука