Словник іншомовних слів Мельничука

радіофон

радіофо́н

(від радіо... і ...фон) – телефон без проводів, який з’єднує абонента з будь-яким іншим абонентом, що має автоматичний зв’язок з центральним вузлом (включаючи й міжміський зв’язок).

Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука

Значення в інших словниках

  1. радіофон — радіофо́н іменник чоловічого роду прилад  Орфографічний словник української мови
  2. радіофон — -у, ч. Телефон без проводів, який з'єднує абонента з будь-яким іншим абонентом, що має автоматичний зв'язок з центральним вузлом (включаючи й міжміський зв'язок).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. радіофон — РАДІОФО́Н, а, ч. Те саме, що радіотелефо́н.  Словник української мови у 20 томах