ракета

РАКЕ́ТА, и, ж.

1. Наповнений піротехнічною сумішшю снаряд, який при спалахуванні злітає високо в повітря; використовується для світлової сигналізації, освітлення місцевості, феєрверків і т. ін.

Ракети лускали високо під хмарами, розсипаючися градом кровавих іскор (І. Франко);

По серії зелених ракет мала початись нічна атака (О. Гончар);

Десь за лісом злітали ракети, і зелені тіні освічували чорні стовбури дерев (Григорій Тютюнник);

– Так він ото дочку в Огиря й схватив собі. Там весілля таке було! З району начальство приїздило, ракети пускали (А. Головко);

* У порівн. Тріщить площа, стріляють гори, а зорі над нами такі великі, наче ракети (М. Коцюбинський).

2. Літальний апарат або пристрій з реактивним двигуном.

В вишині, там, де зорі огнисті, мчить ракета в космічній імлі... (В. Сосюра);

– Багатоступінчата ракета у міжпланетному рейсі, то була його [К. Е. Ціолковського] мрія (Н. Рибак);

Космічна ракета;

// військ. Бойовий снаряд, який приводиться в рух реактивною силою.

3. Невелике судно на підводних крилах, яке рухається з великою швидкістю.

Швидко доїхали до річкового вокзалу, зайняли місця на ракеті, і байдак XX століття помчав нас по водах Дніпра-Славутича (із журн.).

На борту́ корабля́ (літака́, раке́ти і т. ін.) див. борт.

△ (1) Балісти́чна раке́та – ракета, що частину шляху рухається по балістичній траєкторії (після закінчення роботи двигуна).

Важливою проблемою є безпечна утилізація ракетних двигунів твердого палива міжконтинентальних балістичних ракет (з наук. літ.);

(2) Крила́та раке́та – саморухома керована ракета з несучими площинами;

(3) Міжконтинента́льна балісти́чна раке́та – одно- або багатоступінчаста ракета, що може рухатися по балістичній траєкторії на великій висоті з величезною швидкістю і на значну (міжконтинентальну) відстань.

У Радянському Союзі в серпні 1957 року були проведені успішні випробування міжконтинентальної балістичної ракети (з наук.-попул. літ.);

– Що ото воно за міжконтинентальна та ще й балістична ракета, про яку й радіо гомонить і в газетах пописують? (П. Автомонов);

(4) Керо́вана ракета – твердопаливна ракета з бойовою кумулятивною частиною, з корегованою траєкторією польоту за командами оператора або власної головки самонаведення.

Керовані ракети використовують для знищення бойових цілей на далеких відстанях (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. ракета — раке́та іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. ракета — [ракета] -тие, д. і м. -т'і  Орфоепічний словник української мови
3. ракета — -и, ж. 1》 Наповнений піротехнічною сумішшю снаряд, який при спалахуванні злітає високо в повітря; використовується для світлової сигналізації, освітлення місцевості, феєрверків і т. ін. 2》 Літальний апарат або пристрій з реактивним двигуном. || військ.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ракета — И, ж. Сигарета з марихуаною. Забити ракету.  Словник сучасного українського сленгу
5. ракета — раке́та (нім. Rakete, з італ. rocchetto – котушка, від rocca – веретено) 1. Літальний безкрилий апарат або пристрій (снаряд) з ракетним двигуном. 2. Снаряд, застосовуваний для фейерверків, сигналізації, освітлення місцевості тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. ракета — Літаючий об'єкт з ракетним двигуном; розрізняють бойові (для перенесення боєзарядів), ракети-носії (космічні) — для космічних польотів і виведення на орбіту космічних кораблів, стартові (напр., для старту косм. кораблів багаторазового використання), дослідницькі (метеорологічні).  Універсальний словник-енциклопедія
7. ракета — Раке́та, -ти; -ке́ти, -ке́т  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. ракета — РАКЕ́ТА, и, ж. 1. Наповнений піротехнічною сумішшю снаряд, який при спалахуванні злітає високо в повітря; використовується для світлової сигналізації, освітлення місцевості, фейєрверків і т. ін.  Словник української мови в 11 томах