ракета

раке́та

[ракета]

-ти^е, д. і м. -т'і

Значення в інших словниках

1. ракета — раке́та іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. ракета — -и, ж. 1》 Наповнений піротехнічною сумішшю снаряд, який при спалахуванні злітає високо в повітря; використовується для світлової сигналізації, освітлення місцевості, феєрверків і т. ін. 2》 Літальний апарат або пристрій з реактивним двигуном. || військ.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ракета — РАКЕ́ТА, и, ж. 1. Наповнений піротехнічною сумішшю снаряд, який при спалахуванні злітає високо в повітря; використовується для світлової сигналізації, освітлення місцевості, феєрверків і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
4. ракета — И, ж. Сигарета з марихуаною. Забити ракету.  Словник сучасного українського сленгу
5. ракета — раке́та (нім. Rakete, з італ. rocchetto – котушка, від rocca – веретено) 1. Літальний безкрилий апарат або пристрій (снаряд) з ракетним двигуном. 2. Снаряд, застосовуваний для фейерверків, сигналізації, освітлення місцевості тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. ракета — Літаючий об'єкт з ракетним двигуном; розрізняють бойові (для перенесення боєзарядів), ракети-носії (космічні) — для космічних польотів і виведення на орбіту космічних кораблів, стартові (напр., для старту косм. кораблів багаторазового використання), дослідницькі (метеорологічні).  Універсальний словник-енциклопедія
7. ракета — Раке́та, -ти; -ке́ти, -ке́т  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. ракета — РАКЕ́ТА, и, ж. 1. Наповнений піротехнічною сумішшю снаряд, який при спалахуванні злітає високо в повітря; використовується для світлової сигналізації, освітлення місцевості, фейєрверків і т. ін.  Словник української мови в 11 томах