ракета
раке́та
-и, ж.
1》 Наповнений піротехнічною сумішшю снаряд, який при спалахуванні злітає високо в повітря; використовується для світлової сигналізації, освітлення місцевості, феєрверків і т. ін.
2》 Літальний апарат або пристрій з реактивним двигуном.
|| військ. Бойовий снаряд, який приводиться в рух реактивною силою.
Балістична ракета — ракета, що долає частину шляху після припинення роботи її двигуна по балістичній траєкторії.
Бойова ракета — безпілотний керований (крилаті ракети) або некерований на траєкторії (балістичні ракети) літальний апарат, що здійснює політ під дією реактивної сили і признач. для доставки бойової частини ракети до цілі.
3》 Невелике судно на підводних крилах, яке рухається з великою швидкістю.
Великий тлумачний словник сучасної української мови