раптовий
РАПТО́ВИЙ, а, е.
Який відбувся, настав несподівано, непередбачено.
О. Василь .. дивувався цій раптовій зміні в настрої вчительки, хоч ця зміна була йому приємна (М. Коцюбинський);
Удар танкістів виявився таким раптовим і навальним, що ворог так і не спромігся на організований опір (Іван Ле і О. Левада);
Раптовий і навальний розлив рік завдавав страшних мук (М. Чабанівський);
// Швидкий, блискавичний, миттєвий.
Оксен сів на лінійку, розібрав віжки і крикнув на конячину, що дрімала, опустивши голову. “А що, як поїхати в ”Зорю“? – прийшла йому в голову раптова думка. – Так. Так. Тільки в ”Зорю“. Інакшого виходу немає” (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)