раптово
РАПТО́ВО.
Присл. до рапто́вий.
Дощ згас так само раптово, як і напустився (О. Гончар);
Бій, що так раптово почався, так само раптово й затих (І. Цюпа);
Люба зірвалася з місця раптово, ніби з-під тахти хтось штрихнув її голкою (В. Собко).
Словник української мови (СУМ-20)