раптово —
Присл. до раптовий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
раптово —
РАПТО́ВО. Присл. до рапто́вий. Дощ згас так само раптово, як і напустився (О. Гончар); Бій, що так раптово почався, так само раптово й затих (І. Цюпа); Люба зірвалася з місця раптово, ніби з-під тахти хтось штрихнув її голкою (В. Собко).
Словник української мови у 20 томах
раптово —
РА́ПТОМ (так швидко, що ніхто й не сподівався), РАПТО́ВО, НЕСПОДІ́ВАНО, ЗНЕНА́ЦЬКА, ВРАЗ (УРАЗ), ВІДРА́ЗУ, НАРА́З, РА́ЗОМ, НЕЖДА́НО, НЕГА́ДАНО, НЕЖДА́НО-НЕГА́ДАНО, НЕГА́ДАНО-НЕЖДА́НО, НЕГА́ДАНО-НЕСПОДІ́ВАНО, ЗНА́ГЛА розм., НА́ГЛО розм.
Словник синонімів української мови
раптово —
РАПТО́ВО. Присл. до рапто́вий. Дощ згас так само раптово, як і напустився (Гончар, І, 1954, 8); Бій, що так раптово почався, так само раптово й затих (Цюпа, Три явори, 1958, 19); Люба зірвалася з місця раптово, ніби з-під тахти хтось штрихнув її голкою (Собко, Справа.., 1959, 284).
Словник української мови в 11 томах
раптово —
Рапто́во нар. Внезапно, неожиданно. А чому се ви не їсте? — раптово спитала їх, аж крикнула, пані Висока. Левиц. Пов. 210. Гладкий як гукнув на своїх та раптово як кинулися на штурму, дак не дали й брами зачинити. КС. 1885. VI. 349.
Словник української мови Грінченка