рацея

РАЦЕ́Я, ї, ж., заст.

Довга й нудна промова з повчанням, напученням.

Став [Забрьоха] ту рацею казати, що йому дяк скомпонував вже давненько для такого случаю [випадку] (Г. Квітка-Основ'яненко);

Терлецький хотів спом'янути давнину й почав рацею до академіста зятя, але заплутався на перших словах і замовк (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. рацея — раце́я іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. рацея — -ї, ж., заст. Довга й нудна промова з повчанням, напученням.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рацея — РАЦЕ́Я, ї, ж., заст. Довга й нудна промова з повчанням, напученням. Став [Забрьоха] ту рацею казати, що йому дяк скомпонував вже давненько для такого случаю (Кв.-Осн.  Словник української мови в 11 томах