рацея

РАЦЕ́Я, ї, ж., заст. Довга й нудна промова з повчанням, напученням.

Став [Забрьоха] ту рацею казати, що йому дяк скомпонував вже давненько для такого случаю (Кв.-Осн., II, 1956, 156);

Терлецький хотів спом’янути давнину й почав рацею до академіста зятя, але заплутався на перших словах і замовк (Н.-Лев., III, 1956, 56).

Значення в інших словниках

1. рацея — раце́я іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. рацея — -ї, ж., заст. Довга й нудна промова з повчанням, напученням.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рацея — РАЦЕ́Я, ї, ж., заст. Довга й нудна промова з повчанням, напученням. Став [Забрьоха] ту рацею казати, що йому дяк скомпонував вже давненько для такого случаю [випадку] (Г.  Словник української мови у 20 томах