реготушка

РЕГОТУ́ШКА, и, ж., розм.

Пестл. до реготу́ха 1.

Навіть божественний та богомільний Савка – і той підсипає якійсь чепурушці та реготушці зовсім не божественні речі десь у куточку (С. Васильченко);

Вона стояла одна за колоною і ні на що не дивилась. Ось підбігли до неї дві реготушки – білявенька і чорнявенька Галі (О. Іваненко).

Значення в інших словниках

1. реготушка — реготу́шка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. реготушка — -и, ж. Пестл. до реготуха 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. реготушка — РЕГОТУ́ШКА, и, ж. Пестл. до реготу́ха 1. Навіть божественний та богомільний Савка — і той підсипає якійсь чепурушці та реготушці зовсім не божественні речі десь у куточку (Вас., І, 1959, 242); Вона стояла одна за колоною і ні на що не дивилась.  Словник української мови в 11 томах