реготушка

РЕГОТУ́ШКА, и, ж. Пестл. до реготу́ха 1.

Навіть божественний та богомільний Савка — і той підсипає якійсь чепурушці та реготушці зовсім не божественні речі десь у куточку (Вас., І, 1959, 242);

Вона стояла одна за колоною і ні на що не дивилась. Ось підбігли до неї дві реготушки — білявенька і чорнявенька Галі (Ів., Вел. очі, 1956, 76).

Значення в інших словниках

1. реготушка — реготу́шка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. реготушка — -и, ж. Пестл. до реготуха 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. реготушка — РЕГОТУ́ШКА, и, ж., розм. Пестл. до реготу́ха 1. Навіть божественний та богомільний Савка – і той підсипає якійсь чепурушці та реготушці зовсім не божественні речі десь у куточку (С. Васильченко); Вона стояла одна за колоною і ні на що не дивилась.  Словник української мови у 20 томах