Значення в інших словниках
-
регредієнт —
регредіє́нт іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
регредієнт —
-а, ч., фін. Тримач векселя, який вимагає, щоб векселедавець сплатив гроші за опротестованим векселем.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
регредієнт —
регредіє́нт [від лат. regrediens (regredientis) – той, що повертається] те саме, що й регресант
Словник іншомовних слів Мельничука