Словник української мови у 20 томах

регредієнт

РЕГРЕДІЄ́НТ, а, ч., юр.

Те саме, що регреса́нт.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. регредієнт — регредіє́нт іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. регредієнт — -а, ч., фін. Тримач векселя, який вимагає, щоб векселедавець сплатив гроші за опротестованим векселем.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. регредієнт — регредіє́нт [від лат. regrediens (regredientis) – той, що повертається] те саме, що й регресант  Словник іншомовних слів Мельничука