регредієнт

регредіє́нт

-а, ч., фін.

Тримач векселя, який вимагає, щоб векселедавець сплатив гроші за опротестованим векселем.

Значення в інших словниках

1. регредієнт — регредіє́нт іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. регредієнт — РЕГРЕДІЄ́НТ, а, ч., юр. Те саме, що регреса́нт.  Словник української мови у 20 томах
3. регредієнт — регредіє́нт [від лат. regrediens (regredientis) – той, що повертається] те саме, що й регресант  Словник іншомовних слів Мельничука