регредієнт

регредіє́нт

іменник чоловічого роду

Значення в інших словниках

1. регредієнт — -а, ч., фін. Тримач векселя, який вимагає, щоб векселедавець сплатив гроші за опротестованим векселем.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. регредієнт — РЕГРЕДІЄ́НТ, а, ч., юр. Те саме, що регреса́нт.  Словник української мови у 20 томах
3. регредієнт — регредіє́нт [від лат. regrediens (regredientis) – той, що повертається] те саме, що й регресант  Словник іншомовних слів Мельничука