регімент

РЕГІМЕ́НТ, у, ч., заст.

Полк.

– Я нічого не кажу. Що я знаю. Ми ж були кожний при іншім регіменті. Я при артилерії, він при піхоті (О. Кобилянська);

– В Коломиї наші зненацька скочили гітлерівцям на голову, а в Делятині загорнули в сак цілий-цілісінький мадярський регімент з офіцерами і жандармами... (П. Козланюк).

Значення в інших словниках

1. регімент — регіме́нт іменник чоловічого роду полк арх.  Орфографічний словник української мови
2. регімент — -у, ч., заст., рідко. Полк найманого війська.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. регімент — регімент, реємент, реймент військова частина, полк, загін  Словник застарілих та маловживаних слів
4. регімент — РЕГІМЕ́НТ, у, ч., заст., рідко. Полк найманого війська. — Я нічого не кажу. Що я знаю. Ми ж були кожний при іншім регіменті. Я при артилерії, він при піхоті (Коб.  Словник української мови в 11 томах