резидентура —
резиденту́ра іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
резидентура —
-и, ж., збірн. Резиденти, уповноважені розвідувальним центром здійснювати зв'язок з агентурою і керувати її діями.
Великий тлумачний словник сучасної мови