Великий тлумачний словник сучасної мови

резидентура

резиденту́ра

-и, ж., збірн.

Резиденти, уповноважені розвідувальним центром здійснювати зв'язок з агентурою і керувати її діями.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. резидентура — резиденту́ра іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. резидентура — РЕЗИДЕНТУ́РА, и, ж. Сукупність резидентів (у 4 знач.).  Словник української мови у 20 томах