резиденція

РЕЗИДЕ́НЦІЯ, ї, ж.

Місце перебування уряду, керівників держав і високопоставлених осіб.

Під резиденцію консула Франції з особливими повноваженнями був визначений Воронцовський палац (Ю. Смолич);

Чигирин – резиденція гетьмана Хмельницького, в якій він приймав послів з багатьох країн! (І. Цюпа);

// жарт. Місце постійного проживання або перебування кого-небудь.

Ми застали Панаса Федоровича в його літній резиденції – маленькій хижці, куди заглядають вишні, яблуні, рожі... (з газ.);

Юхименко дрімає в ванні – це його постійна резиденція (Я. Качура).

Значення в інших словниках

1. резиденція — Мешкання попа [VI] — оселя високоповажної особи, також попівська садиба [II] — попівський дім [I]  Словник з творів Івана Франка
2. резиденція — резиде́нція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. резиденція — (короля) ОСІДОК; (штабу) штаб-квартира; (літня, зимова) Ж. ЖИТЛО.  Словник синонімів Караванського
4. резиденція — -ї, ж. 1》 Місцеперебування уряду, керівників держав і високопоставлених осіб. || жарт. Місце постійного проживання або перебування кого-небудь. Резиденція посла. 2》 У програмуванні – місце постійного розташування програм і даних.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. резиденція — Житло, помешкання, див. жилище, квартира, апартмент, обитель, приміщеня  Словник чужослів Павло Штепа
6. резиденція — резиде́нція (лат. residentia – місцеперебування, від resideo – залишаюся на місці, перебуваю) місцеперебування глави держави, уряду, а також осіб, які обіймають високі адміністративні посади.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. резиденція — Резиде́нція, -ції, -цією; -де́нції, -цій  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. резиденція — РЕЗИДЕ́НЦІЯ, ї, ж. Місце перебування уряду, керівників держав і високопоставлених осіб. Під резиденцію консула Франції з особливими повноваженнями був визначений Воронцовський палац (Смолич, V, 1959, 132); Чигирин — резиденція гетьмана Хмельницького...  Словник української мови в 11 томах
9. резиденція — рос. резиденция (латин. residentia — місцеперебування, від residere — залишатися на місці) — 1. Місцеперебування глави держави, уряду, а також осіб, які обіймають високі урядові чи адміністративні посади.  Eкономічна енциклопедія
10. резиденція — (лат. — перебуваю) Добре захищена і репрезентативна споруда правлячої особи, пізніше величний палац або архітектурний ансамбль, палацово-парковий комплекс.  Архітектура і монументальне мистецтво