(короля) ОСІДОК; (штабу) штаб-квартира; (літня, зимова) Ж. ЖИТЛО.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
резиденція —
Мешкання попа [VI] — оселя високоповажної особи, також попівська садиба [II] — попівський дім [I]
Словник з творів Івана Франка
резиденція —
резиде́нція іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
резиденція —
-ї, ж. 1》 Місцеперебування уряду, керівників держав і високопоставлених осіб. || жарт. Місце постійного проживання або перебування кого-небудь. Резиденція посла. 2》 У програмуванні – місце постійного розташування програм і даних.
Великий тлумачний словник сучасної мови
резиденція —
Житло, помешкання, див. жилище, квартира, апартмент, обитель, приміщеня
Словник чужослів Павло Штепа
резиденція —
РЕЗИДЕ́НЦІЯ, ї, ж. Місце перебування уряду, керівників держав і високопоставлених осіб. Під резиденцію консула Франції з особливими повноваженнями був визначений Воронцовський палац (Ю.
Словник української мови у 20 томах
резиденція —
резиде́нція (лат. residentia – місцеперебування, від resideo – залишаюся на місці, перебуваю) місцеперебування глави держави, уряду, а також осіб, які обіймають високі адміністративні посади.
Словник іншомовних слів Мельничука
резиденція —
РЕЗИДЕ́НЦІЯ, ї, ж. Місце перебування уряду, керівників держав і високопоставлених осіб. Під резиденцію консула Франції з особливими повноваженнями був визначений Воронцовський палац (Смолич, V, 1959, 132); Чигирин — резиденція гетьмана Хмельницького...
Словник української мови в 11 томах
резиденція —
рос. резиденция (латин. residentia — місцеперебування, від residere — залишатися на місці) — 1. Місцеперебування глави держави, уряду, а також осіб, які обіймають високі урядові чи адміністративні посади.
Eкономічна енциклопедія
резиденція —
(лат. — перебуваю) Добре захищена і репрезентативна споруда правлячої особи, пізніше величний палац або архітектурний ансамбль, палацово-парковий комплекс.
Архітектура і монументальне мистецтво