резистор

РЕЗИ́СТОР, а, ч., техн.

Промисловий виріб, призначений здійснювати активний опір електричному струмові.

Значення в інших словниках

1. резистор — рези́стор іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. резистор — -а, ч. Елемент електричного кола, який призначений для обмеження в ньому струму.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. резистор — рези́стор (англ. resistor, від лат. resisto – чиню опір, протидію) нерегульований електричний активний опір, призначений лише для обмеження струму в електричному колі.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. резистор — Електричний елемент, основним корисним параметром якого є електричний опір; включається в електричне коло для усталення сили струму, що проходить у цьому колі.  Універсальний словник-енциклопедія