резистор

рези́стор

-а, ч.

Елемент електричного кола, який призначений для обмеження в ньому струму.

Значення в інших словниках

1. резистор — рези́стор іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. резистор — РЕЗИ́СТОР, а, ч., техн. Промисловий виріб, призначений здійснювати активний опір електричному струмові.  Словник української мови у 20 томах
3. резистор — рези́стор (англ. resistor, від лат. resisto – чиню опір, протидію) нерегульований електричний активний опір, призначений лише для обмеження струму в електричному колі.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. резистор — Електричний елемент, основним корисним параметром якого є електричний опір; включається в електричне коло для усталення сили струму, що проходить у цьому колі.  Універсальний словник-енциклопедія