резонерство
РЕЗОНЕ́РСТВО, а, с.
1. Схильність до довгих повчальних промов і просторікувань.
2. збірн. Довгі повчальні промови й просторікування.
– Ви тільки й зугарні, що резонерство та казуїстику розводити! (А. Кримський);
Ми говорили про те, що не в резонерстві ідейна сила роману, а – в розкритті ідей (Ю. Смолич);
Комедія не терпить резонерства. Сміх умирає там, де з'являється неприховане моралізаторство й тенденція, що випирає назовні (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)