резонерство

РЕЗОНЕ́РСТВО, а, с.

1. Схильність до довгих повчальних промов і просторікувань.

2. збірн. Довгі повчальні промови і просторікування.

— Ви тільки й зугарні, що резонерство та казуїстику розводити! (Крим., Вибр., 1965, 320);

Ми говорили про те, що не в резонерстві ідейна сила роману, а — в розкритті ідей (Смолич, Перша книга, 1951, 55);

Комедія не терпить резонерства. Сміх умирає там, де з’являється неприховане моралізаторство і тенденція, що випирає назовні (Мист., 3, 1964, 34).

Значення в інших словниках

1. резонерство — резоне́рство іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. резонерство — -а, с. 1》 Схильність до довгих повчальних промов і просторікувань. 2》 збірн. Довгі повчальні промови і просторікування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. резонерство — РЕЗОНЕ́РСТВО, а, с. 1. Схильність до довгих повчальних промов і просторікувань. 2. збірн. Довгі повчальні промови й просторікування. – Ви тільки й зугарні, що резонерство та казуїстику розводити! (А.  Словник української мови у 20 томах