Словник української мови у 20 томах

рейбер

РЕ́ЙБЕР, а, ч., полігр.

Дерев'яний брусок у ручному літографському друкарському верстаті, під тиском якого утворюється відбиток з друкарської форми на папір.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. рейбер — -а, ч. Дерев'яний брусок, яким притискують папір до друкарської форми, коли її протягують під пресом на літографському друкарському верстаті.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. рейбер — ре́йбер (нім. Reiber, від reiben – терти) дерев’яний брусок, яким притискують папір до друкарської форми, коли її протягують під пресом на літографському друкарському верстаті.  Словник іншомовних слів Мельничука