рейбер
РЕ́ЙБЕР, а, ч., полігр.
Дерев'яний брусок у ручному літографському друкарському верстаті, під тиском якого утворюється відбиток з друкарської форми на папір.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рейбер — -а, ч. Дерев'яний брусок, яким притискують папір до друкарської форми, коли її протягують під пресом на літографському друкарському верстаті. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рейбер — ре́йбер (нім. Reiber, від reiben – терти) дерев’яний брусок, яким притискують папір до друкарської форми, коли її протягують під пресом на літографському друкарському верстаті. Словник іншомовних слів Мельничука