рейбер

ре́йбер

-а, ч.

Дерев'яний брусок, яким притискують папір до друкарської форми, коли її протягують під пресом на літографському друкарському верстаті.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рейбер — РЕ́ЙБЕР, а, ч., полігр. Дерев'яний брусок у ручному літографському друкарському верстаті, під тиском якого утворюється відбиток з друкарської форми на папір. Словник української мови у 20 томах
  2. рейбер — ре́йбер (нім. Reiber, від reiben – терти) дерев’яний брусок, яким притискують папір до друкарської форми, коли її протягують під пресом на літографському друкарському верстаті. Словник іншомовних слів Мельничука