рейбер
ре́йбер
-а, ч.
Дерев'яний брусок, яким притискують папір до друкарської форми, коли її протягують під пресом на літографському друкарському верстаті.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рейбер — РЕ́ЙБЕР, а, ч., полігр. Дерев'яний брусок у ручному літографському друкарському верстаті, під тиском якого утворюється відбиток з друкарської форми на папір. Словник української мови у 20 томах
- рейбер — ре́йбер (нім. Reiber, від reiben – терти) дерев’яний брусок, яким притискують папір до друкарської форми, коли її протягують під пресом на літографському друкарському верстаті. Словник іншомовних слів Мельничука