рейбер

ре́йбер

(нім. Reiber, від reiben – терти)

дерев’яний брусок, яким притискують папір до друкарської форми, коли її протягують під пресом на літографському друкарському верстаті.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рейбер — -а, ч. Дерев'яний брусок, яким притискують папір до друкарської форми, коли її протягують під пресом на літографському друкарському верстаті. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. рейбер — РЕ́ЙБЕР, а, ч., полігр. Дерев'яний брусок у ручному літографському друкарському верстаті, під тиском якого утворюється відбиток з друкарської форми на папір. Словник української мови у 20 томах