рейбер

ре́йбер

-а, ч.

Дерев'яний брусок, яким притискують папір до друкарської форми, коли її протягують під пресом на літографському друкарському верстаті.

Значення в інших словниках

1. рейбер — РЕ́ЙБЕР, а, ч., полігр. Дерев'яний брусок у ручному літографському друкарському верстаті, під тиском якого утворюється відбиток з друкарської форми на папір.  Словник української мови у 20 томах
2. рейбер — ре́йбер (нім. Reiber, від reiben – терти) дерев’яний брусок, яким притискують папір до друкарської форми, коли її протягують під пресом на літографському друкарському верстаті.  Словник іншомовних слів Мельничука