ремонтний

РЕМО́НТНИЙ, а, е.

1. Стос. до ремонту (у 1 знач.).

Ремонтні роботи на кораблі закінчились, і “Швидкий” легко погойдувався в бухті, поблискуючи свіжою фарбою (Д. Ткач);

Магнітогорський і Кузнецький комбінати можуть бути зразком раціональної системи організації ремонтної справи (з газ.);

// Признач. для ремонту.

– Ремонтний цех виходить на перше місце (М. Трублаїні);

Починав він навчання у ремонтній майстерні (О. Донченко);

Ремонтна база;

// Який здійснює, проводить ремонт.

Він працював старшим ремонтним робітником на залізниці (Ю. Смолич);

Батько служив у громадянську війну на бронепоїзді “Червоний месник” в ремонтній бригаді (Ю. Яновський).

2. Стос. до ремонту (у 2–4 знач.).

Для проведення масової селекції на фермі треба створити добрі умови годівлі й утримання дорослої птиці і ремонтного молодняка (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. ремонтний — ремо́нтний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. ремонтний — [реимонтнией] м. (на) -тному/ -т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і  Орфоепічний словник української мови
3. ремонтний — -а, -е. 1》 Стос. до ремонту (у 1 знач.). || Признач. для ремонту. || Який здійснює, проводить ремонт. 2》 Стос. до ремонту (у 2-4 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ремонтний — РЕМО́НТНИЙ, а, е. 1. Стос. до ремонту (у 1 знач.). Ремонтні роботи на кораблі закінчились, і «Швидкий» легко погойдувався в бухті, поблискуючи свіжою фарбою (Ткач, Крута хвиля, 1956, 120)...  Словник української мови в 11 томах