ремонтник
РЕМО́НТНИК, а, ч.
Робітник, який займається ремонтом (у 1 знач.).
Ремонтники попереду лагодили порушену бандами колію (О. Гончар);
Артьомов з ремонтників перейшов у підручні сталевари (С. Чорнобривець).
Словник української мови (СУМ-20)