ремонтник —
-а, ч. Робітник, який займається ремонтом (у 1 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
ремонтник —
РЕМО́НТНИК, а, ч. Робітник, який займається ремонтом (у 1 знач.). Ремонтники попереду лагодили порушену бандами колію (О. Гончар); Артьомов з ремонтників перейшов у підручні сталевари (С. Чорнобривець).
Словник української мови у 20 томах
ремонтник —
РЕМО́НТНИК, а, ч. Робітник, який займається ремонтом (у 1 знач.). Ремонтники попереду лагодили порушену бандами колію (Гончар, II, 1959, 110); Артьомов з ремонтників перейшов у підручні сталевари (Чорн., Визвол. земля, 1959, 162).
Словник української мови в 11 томах