ремонтний
РЕМО́НТНИЙ, а, е.
1. Стос. до ремонту (у 1 знач.).
Ремонтні роботи на кораблі закінчились, і «Швидкий» легко погойдувався в бухті, поблискуючи свіжою фарбою (Ткач, Крута хвиля, 1956, 120);
Магнітогорський і Кузнецький комбінати можуть бути зразком раціональної системи організації ремонтної справи (Рад. Укр., 10.V 1962, 3);
// Признач. для ремонту.
— Ремонтний цех виходить на перше місце (Трубл., І, 1955, 134);
Починав він навчання у ремонтній майстерні (Донч., V, 1957, 346);
Слід подбати, щоб ремонтною базою залишились всі майстерні реорганізованих МТС (Колг. Укр., 4, 1958, 5);
// Який здійснює, проводить ремонт.
Він працював старшим ремонтним робітником на залізниці (Смолич, Сорок.., 1937, 109);
Батько служив у громадянську війну на бронепоїзді «Червоний месник» в ремонтній бригаді (Ю. Янов., II, 1954, 16).
2. Стос. до ремонту (у 2-4 знач.).
Для проведення масової селекції на фермі треба створити добрі умови годівлі і утримання дорослої птиці і ремонтного молодняка (Птахівн., 1955, 66).
Словник української мови (СУМ-11)