Словник української мови у 20 томах

реотан

РЕОТА́Н, у, ч.

Сплав міді, нікелю, цинку, марганцю й іноді заліза, що має високий електричний опір (з такого сплаву виготовляють реостати).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. реотан — реота́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови