Орфографічний словник української мови

реотан

реота́н

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. реотан — РЕОТА́Н, у, ч. Сплав міді, нікелю, цинку, марганцю й іноді заліза, що має високий електричний опір (з такого сплаву виготовляють реостати).  Словник української мови у 20 томах