республіканець

РЕСПУБЛІКА́НЕЦЬ, нця, ч.

1. Прихильник республіки (у 1 знач.).

[Руфін:] Наступить той бог єдиний нам усім на шию, мов східний деспот. Ні, вже я волію державу навіть цезарів найгірших, – хоч я республіканець, як ти знаєш (Леся Українка);

Революціонер в політиці, полум'яний республіканець і непримиренний ворог пануючої аристократії, Петефі не міг не принести з собою нового погляду на мистецтво (Л. Первомайський).

2. Член республіканської партії.

Обидві палати британського парламенту схвалили закон про призупинення повноважень Асамблеї Ольстера, спільного самоврядного органу республіканців та юніоністів, який було створено в Північній Ірландії три місяці тому (з газ.).

Значення в інших словниках

1. Республіканець — Республіка́нець іменник чоловічого роду населений пункт в Україні  Орфографічний словник української мови
2. республіканець — -нця, ч., політ. 1》 Прихильник республіки (у 1 знач.). 2》 Член республіканської партії.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. республіканець — республіка́нець 1. Прихильник республіканської форми правління в державі. 2. Член республіканської партії (напр., у США).  Словник іншомовних слів Мельничука
4. республіканець — Республіка́нець, -нця, -нцеві, -ка́нцю! -ка́нці, -ців  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. республіканець — РЕСПУБЛІКА́НЕЦЬ, нця, ч., політ. 1. Прихильник республіки (у 1 знач). [Руфін:] Наступить той бог єдиний нам усім на шию, мов східний деспот. Ні, вже я волію державу навіть цезарів найгірших, — хоч я республіканець, як ти знаєш (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах