республіканець

РЕСПУБЛІКА́НЕЦЬ, нця, ч., політ.

1. Прихильник республіки (у 1 знач).

[Руфін:] Наступить той бог єдиний нам усім на шию, мов східний деспот. Ні, вже я волію державу навіть цезарів найгірших, — хоч я республіканець, як ти знаєш (Л. Укр., II, 1951, 351);

Революціонер в політиці, полум’яний республіканець і непримиренний ворог пануючої аристократії, Петефі не міг не принести з собою нового погляду на мистецтво (Перв., З щоденника.., 1956, 115).

2. У буржуазних країнах — член республіканської партії.

… більшовики допускають угоди з буржуазними республіканцями тільки як «виняток» (Ленін, 14, 1971, 107).

Значення в інших словниках

1. Республіканець — Республіка́нець іменник чоловічого роду населений пункт в Україні  Орфографічний словник української мови
2. республіканець — -нця, ч., політ. 1》 Прихильник республіки (у 1 знач.). 2》 Член республіканської партії.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. республіканець — РЕСПУБЛІКА́НЕЦЬ, нця, ч. 1. Прихильник республіки (у 1 знач.). [Руфін:] Наступить той бог єдиний нам усім на шию, мов східний деспот.  Словник української мови у 20 томах
4. республіканець — республіка́нець 1. Прихильник республіканської форми правління в державі. 2. Член республіканської партії (напр., у США).  Словник іншомовних слів Мельничука
5. республіканець — Республіка́нець, -нця, -нцеві, -ка́нцю! -ка́нці, -ців  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)