ретельність
РЕТЕ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж.
1. Властивість за знач. рете́льний 1.
Романа поставили на апарат, і він, з властивою йому ретельністю, взявся до нової роботи [телефоніста] (О. Гончар);
Про його поведінку генерал дуже добре знав, але тримав коло себе за ретельність (Григорій Тютюнник).
2. Старанність, сумлінність у чому-небудь.
Тамара писала з такою ретельністю, з такою увагою, як ніколи (А. Хижняк);
Зруб комори відзначався особливим добором дерева і ретельністю виконання (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)