ретельність
РЕТЕ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж.
1. Властивість, за знач. рете́льний 1.
Романа поставили на апарат, і він, з властивою йому ретельністю, взявся до нової роботи [телефоніста] (Гончар, III, 1959, 138);
Про його поведінку генерал дуже добре знав, але тримав коло себе за ретельність (Тют., Вир, 1964, 504).
2. Старанність, сумлінність у чому-небудь.
Тамара писала з такою ретельністю, з такою увагою, як ніколи (Хижняк, Тамара, 1959, 34);
Зруб комори відзначався особливим добором дерева і ретельністю виконання (Дерев. зодч. Укр., 1949, 23);
З особливою увагою і рідкою ретельністю ставився до питань перекладу Фрідріх Енгельс (Мовозн., VII, 1949, 14).
Словник української мови (СУМ-11)