реформа
РЕФО́РМА, и, ж.
1. Перетворення, зміна, нововведення, яке не знищує основ існуючої структури.
Першим завданням, що постало перед болгарськими мовознавцями безпосередньо після визволення [від фашистського ярма], була реформа орфографії (з наук. літ.);
Педагогічні ідеї Остроградського про реформу народної освіти .. не втратили значення й у наші дні (з наук.-попул. літ.);
Петровська грошова реформа стала важливим кроком у впорядкуванні монетної справи в Росії (з наук.-попул. літ.).
2. Політичне перетворення, що здійснюється панівним класом без порушення основ існуючого ладу.
На вулиці вийшли гімназисти – вони вимагали демократичних реформ, відставки найбільш реакційних викладачів (М. Олійник);
// Скасування кріпосного права в Росії в 1861 р.
(1) Столи́пінська агра́рна рефо́рма – ряд законодавчих актів, пов'язаних з діяльністю міністра царського уряду Столипіна і спрямованих на руйнування селянської общини, поширення приватної землевласності.
Словник української мови (СУМ-20)