реформат
РЕФОРМА́Т, а, ч.
Прихильник кальвіні́зму.
У 1599 р. відбувся у Вільні з'їзд, де був присутній сам князь Острозький, білгородський митрополит Лука, духовенство й миряни. Прибули представники гуситів, реформатів і лютеран (з наук. літ.);
Ми не повинні відроджувати середньовічну атмосферу релігійних воєн – відносини з іншими конфесійними громадами мають бути такими, якими вони є між католиками та євангелістами у Німеччині чи між католиками та реформатами в Угорщині (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)