Значення в інших словниках
-
реформат —
реформа́т іменник чоловічого роду, істота член реформатської церкви
Орфографічний словник української мови
-
реформат —
РЕФОРМАТ – РЕФОРМАТОР – РЕФОРМІСТ Реформат, -а. Прихильник кальвінізму в континентальних країнах Європи. Реформатор, -а. 1. Особа, що провадить реформу в суспільному житті, економіці, освіті тощо. 2. Те саме, що реформат. Реформіст, -а. Прихильник перетворення, змін, нововведень шляхом реформ.
Літературне слововживання
-
реформат —
РЕФОРМА́Т, а, ч. Прихильник кальвіні́зму. У 1599 р. відбувся у Вільні з'їзд, де був присутній сам князь Острозький, білгородський митрополит Лука, духовенство й миряни. Прибули представники гуситів, реформатів і лютеран (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах