реформа

рефо́рма

-и, ж.

Перетворення, зміна, нововведення в якій-небудь сфері суспільного життя, галузі знань. Реформа ціноутворення.

Грошова реформа — проведення деномінації грошових знаків, вилучення з обігу знецінених і випуск нових грошей і т. ін. з метою зміцнення грошової системи.

Компенсаційна грошова реформа — грошова реформа, яка передбачає обмін старих грошових знаків на нові.

Політична реформа — нововведення в політичну доктрину суспільства, заміна старих законів розвитку внутрішніх та зовнішніх взаємовідносин новими.

Значення в інших словниках

1. реформа — рефо́рма іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. реформа — (ладу) зміна, переформування, перетворення, перебудова.  Словник синонімів Караванського
3. реформа — [реиформа] -мие, д. і м. -м'і  Орфоепічний словник української мови
4. реформа — РЕФО́РМА, и, ж. 1. Перетворення, зміна, нововведення, яке не знищує основ існуючої структури. Першим завданням, що постало перед болгарськими мовознавцями безпосередньо після визволення [від фашистського ярма], була реформа орфографії (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
5. реформа — рефо́рма (франц. reforme, від лат. reformo – перетворюю, поліпшую) 1. Перетворення, зміна, нововведення, яке не знищує основ існуючої структури. 2. Політичне перетворення, зміна, що їх здійснює пануючий клас, не зачіпаючи основ існуючого ладу.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. реформа — Рефо́рма, -ми; -фо́рми, рефо́рм  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. реформа — РЕФО́РМА, и, ж. 1. Перетворення, зміна, нововведення, яке не знищує основ існуючої структури. Першим завданням, що постало перед болгарськими мовознавцями безпосередньо після визволення [від фашистського ярма], була реформа орфографії (Мовозн.  Словник української мови в 11 томах
8. реформа — рос. реформа перетворення, зміна, яка не порушує основ існуючої структури, але суттєво змінює її форму.  Eкономічна енциклопедія