рецидивіст

РЕЦИДИВІ́СТ, а, ч.

Особа, яка, відбувши покарання, вчинила повторний злочин.

Рецидивіст справляє надзвичайно негативний вплив на інших осіб, нерідко залучаючи їх до злочинної діяльності (з публіц. літ.).

Значення в інших словниках

1. рецидивіст — рецидиві́ст іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. рецидивіст — -а, ч., юр. Особа, яка, відбувши покарання, вчинила повторний злочин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рецидивіст — рецидиві́ст (від рецидив) особа, яка раніше була засуджена за вчинення злочину і знову вчинила злочин. Повторність вчинення злочину особою за радянським правом є обставиною, що обтяжує її відповідальність.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. рецидивіст — Рецидиві́ст, -та; -ві́сти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. рецидивіст — РЕЦИДИВІ́СТ, а, ч., юр. Особа, яка, відбувши покарання, вчинила повторний злочин. Рецидивіст справляє надзвичайно негативний вплив на інших осіб, нерідко залучаючи їх до злочинної діяльності (Ком. Укр., 9, 1966, 23).  Словник української мови в 11 томах
6. рецидивіст — рос. рецидивист особа, яка раніше була засуджена за скоєння злочину і знову вчинила злочин.  Eкономічна енциклопедія